Годувальник
Жорстока війна Росії проти України зробила сотні українок єдиними годувальниками своїх сімей. Проект Годувальник започатковано для підтримки жіночого малого бізнесу в Україні, який переживає важкі часи через війну, шляхом збору пожертв та проведення міжнародних благодійних аукціонів. Я вважаю, що найкращий спосіб підтримати малий бізнес – це купувати їх товар і поширювати інформацію, тому під час кожного міжнародного візиту я вдягаю одяг чи прикраси, створені українськими жінками-підприємцями.
Ви також можете підтримати місцевий український бізнес через пожертви чи участь у благодійних аукціонах.
Ви також можете підтримати місцевий український бізнес через пожертви чи участь у благодійних аукціонах.
Авторка моєї щасливої брошки Homulia Handmade
Instagram ↗
Instagram ↗
Ця брошка ластівка — яка коли летить вниз — то це вона готується до злету вгору 💪🏻 — була зі мною в Давосі, на виборах в АЛДЕ та під час голосування за Статус кандидата в ЄС для України
Українські футболки з вишивкою від самого серця майстрині з Golubka Studio
Instagram ↗
Instagram ↗
На фото — я кажу Спікерці парламенту Литви, що футболку можна прати в пральній машині. Ми сміємось. Ми розуміємо одна одну 😀
Вишиті українськими мотивами серветки та скатертини Garmoniya.
Instagram ↗
Instagram ↗
Тричі я купляла їх на подарунки, тричі залишала собі, вчетверте вже вони знайшли нову господиню.
Краса та любов ❤️🇺🇦
Краса та любов ❤️🇺🇦
Одна з найбільш зворушливих історій війни, це історія маленької дівчинки в українському метро, яка з мамою ховалась від бомбардувань. Вона спитала маму: мамусю, ми тепер біженці?
На це питання не можна дати відповідь. І це стало символом мільйонів українців, які були змушені покинути свої домівки зі своїми родинами, щоб вберегти їх від смерті.
Але це не кінець історії.
Мама знайшла відповідь на запитання. Вона сказала: ні, ми не біженці. Ми — хоробрі українські мандрівники. Ми подорожуватимемо велосипедами, машинами, кораблями, ми подорожуватимемо всім світом. І коли прийде час, ми повернемось додому. Повернемось до України.
Я тримаю в руках мисочку з зайчиком на велосипеді. Його зробила одна з українських майстринь. Це нагадало мені про розмову в метро. І сьогодні я віддаю цей лот на аукціон — щоб зібрати гроші для українських біженців та їх дітей. Тому що я вірю, що одного дня всі українські діти і біженці повернуться до своєї Батьківщини.
На це питання не можна дати відповідь. І це стало символом мільйонів українців, які були змушені покинути свої домівки зі своїми родинами, щоб вберегти їх від смерті.
Але це не кінець історії.
Мама знайшла відповідь на запитання. Вона сказала: ні, ми не біженці. Ми — хоробрі українські мандрівники. Ми подорожуватимемо велосипедами, машинами, кораблями, ми подорожуватимемо всім світом. І коли прийде час, ми повернемось додому. Повернемось до України.
Я тримаю в руках мисочку з зайчиком на велосипеді. Його зробила одна з українських майстринь. Це нагадало мені про розмову в метро. І сьогодні я віддаю цей лот на аукціон — щоб зібрати гроші для українських біженців та їх дітей. Тому що я вірю, що одного дня всі українські діти і біженці повернуться до своєї Батьківщини.
