Близько 70 міжнародних зустрічей, понад 200 інтерв‘ю західним ЗМІ, гуманітарні проекти для жінок і студентів, — Кіра Рудик про підсумки діяльності влітку
За три місяці — 16 країн, близько 70 міжнародних зустрічей та понад дві сотні інтервʼю світовим медіа для того, щоб переконати партнерів і західну громадськість визнати росію державою-спонсором тероризму і конфіскувати активи рф на користь України. Про підсумки діяльності на міжнародній арені поділилася лідерка партії «Голос», віцепрезидентка ALDE, народна депутатка Кіра Рудик.
«Ми здійснили 3 комплексні міжнародні місії: до нордичних країн через Бельгію, Литву, Швецію, Ісландію щодо європейської підтримки, до США щодо трансатлантичного партнерства та до Великобританії щодо санкційних механізмів проти росії. Домовились, що партнери не збавлятимуть темпи надання допомоги Україні і надалі будуть єдині у протидії російській агресії.
Заручилася підтримкою Еманнюеля Макрона в стінах Європейського Парламенту в день, коли Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ в ЄС. Зустрічалась з Тобіасом Еллвудом, членом британського парламенту, головою комітету з питань оборони і обговорювали розблокування українських портів.
У США (Вашингтон, Нью-Йорк) мала зустрічі з представниками уряду та аналітичних центрів. Взяла участь у сесії «Challenges ahead: how should transatlantic institutions work closely together?», та круглому столі «Liberal Response to Global Security Threats», де скоординували зусилля для забезпечення єдності світу у протидії рф. На зустрічі в межах програми «Fundamental Change: Transatlantic Action for Lasting Peace» долучилась до обговорення того, як НАТО та ЄС можуть співпрацювати ефективніше та зустрілась з представниками обох партій американського Конгресу», — деталізувала лідерка «Голосу».
За словами Кіри Рудик, якщо навесні казали, що процес конфіскації російських активів майже неможливий, то нині є перші зрушення в цьому питанні.
«Ми збираємо тісне та вмотивоване коло з 20 міжнародних політиків та топових експертів з вилучення активів в США, Канаді та Великобританії. Зараз ми бачимо, що якщо докладати зусиль, цей процес відбудеться. Вже є прецеденти і головне: є розуміння, яким чином зробити так, щоб всі російські гроші, які заморожені у світі, віддали саме на відбудову України», — наголосила народна депутатка.
На гуманітарному фронті завдяки проекту про співпрацю українських і іноземних вишів «Навчайся і повертайся» (Graduate and Return) у майже 50 міжнародних університетів можуть навчатись і працювати наші студенти і викладачі. Протягом літа отримали 235 додаткових місць, домовились про навчання, зокрема, і в кращих британських університетах.
У рамках проекту «Україна — велика родина» (Ukraine — one big family) залучили кошти, зібрані в усьому світі, завдяки чому понад 7 тисяч багатодітних родин отримали матеріальну допомогу по $1000 кожна та змогли трішки легше пережити важкі часи.
Завдяки ініціативі «Буде радість» (There will joy) організували підтримку для українських жінок і дівчат, які постраждали від жахів російської окупації: сексуального насильства, загрози життю та травми. Це дуже делікатний і конфіденційний процес, який включає психологічну та медичну підтримку, пожертвування, предмети жіночого побуту та навіть краси від донорів з усього світу.
А завдяки проекту популяризації бізнесу українських майстринь у світі «Годувальник» (Breadwinner now), жінки, які часто залишились єдними годувальником в сімʼї, мають змогу розвивати свою справу з крафтового виробництва. До того ж, це ще один спосіб нагадувати світу про Україну.
«Попри намагання російської пропаганди переконати цивілізований світ, що він «втомився від України», це не так. За це літо мала понад дві сотні інтервʼю в різних західних медіа. Тамтешні суспільства мають отримувати інформацію про війну регулярно і від українців», — підкреслила Кіра Рудик.
Також протягом літа лідерка «Голосу» стала співавторкою законодавчих ініціатив, зокрема, про санкції стосовно банків, які працюють з фінустановами росії і білорусі; посилення відповідальності за порушення роботи з піротехнічними виробами, про мінімізацію ризиків коливання цін на електроенергію з альтернативних джерел; про запровадження механізму відсоткового відрахування для підтримки неприбуткових організацій. А серед вже ухвалених актів – постанова про надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС; посилення боротьби з відмиванням російських коштів.
